Злочини проти народності фульбе
Урядова армія Малі та найманці російської приватної військової компанії "Вагнер" вчинили серйозні злочини проти народності фульбе. Це підтверджується доповіддю міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), опублікованій 22 липня 2025 року.
Згідно з даними HRW, з початку року внаслідок дій малійських військових та "вагнерівців" загинули щонайменше 12 мирних чоловіків-фульбе, а 81 особа зникла після викрадення. Зокрема, 30 березня малійські солдати та бійці ПВК "Вагнер" увійшли до міста Беліданеджі, де без суду та слідства стратили щонайменше шістьох мирних жителів, які намагалися втекти або ховалися.
"Вони вистрілили в груди моєму другу прямо в мене на очах. Коли солдати пішли, ми виявили п'ять тіл і евакуювали пораненого, але пізніше він помер у лікарні", - наводить свідчення HRW.
Масові страти та облави
Правозахисники також отримали підтвердження від ООН про те, що у квітні армія та бійці "Вагнера" стратили не менше 65 пастухів і торговців худобою фульбе з села Себабугу. Ці люди були зібрані під час облави та доставлені до армійського табору.
Доповідь HRW вказує на те, що армія Малі та ПВК "Вагнер" протягом трьох років проводили збройні рейди проти повстанських угрупувань, які діють на території країни. Одне з цих угруповань, пов'язане з терористичною організацією "Аль-Каїда", намагається вербувати чоловіків-фульбе.
"Уряди Малі, що змінювали один одного, ототожнювали народність фульбе з ісламістськими бойовиками, наражаючи їх на серйозну небезпеку", - зазначають правозахисники.
Відповідальність за злочини
Старша дослідниця регіону Сахель у HRW Іларія Аллергоцці підкреслила, що високопоставлені малійські та російські чиновники можуть бути притягнуті до відповідальності за злочини, вчинені їхніми солдатами та бійцями.
2021 року військова хунта Малі, яка прийшла до влади в результаті держперевороту, вимагала вивести з країни французькі війська. ЗМІ повідомляють, що їх замінили "вагнерівці", які не лише забезпечували новій владі країни особисту охорону, а й воювали разом із урядовою армією проти повстанців.
Спочатку представники хунти заперечували присутність російських найманців у Малі, а міністр закордонних справ рф Сергій Лавров стверджував, що Кремль не має відношення ані до ПВК "Вагнер", ані до Африки. Проте пізніше, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, президент росії володимир путін визнав, що "вагнерівці" спонсорувалися Кремлем.
Військові невдачі та дипломатичні наслідки
На початку червня у пов'язаному з ПВК Telegram-каналі "Разгрузка Вагнера" з'явилося повідомлення, що "вагнерівці" залишать Малі, де вони нібито "допомогли місцевим патріотам створити сильну та дисципліновану армію".
У липні 2024 року найманці ПВК "Вагнер" та урядові війська потрапили в засідку на півночі Малі, де повстанці-туареги заявили про знищення 84 "вагнерівців" і 47 солдатів урядової армії. Після цього "вагнерівці" звинуватили Україну у своїй поразці, що призвело до розриву дипломатичних відносин між Малі та Україною, а також між Нігером та Києвом. В Україні ці звинувачення були відкинуті.
Ця ситуація підкреслює складність конфлікту в Малі та роль міжнародних акторів у ньому, а також виклики, з якими стикаються місцеві громади.
За даними DW, ці події вимагають термінового реагування з боку міжнародної спільноти, щоб запобігти подальшим злочинам проти людяності.