Життя під окупацією
Оксана, мешканка Новоайдару, розповідає про своє важке життя в умовах російської окупації. "Вони кажуть, що росія для нас багато чого робить. Але я відчуваю лише одне - що мені не вистачає грошей, щоби жити так, як раніше. Раніше я жила не просто добре, а чудово. А зараз я намагаюся якось вижити", - ділиться жінка в інтерв'ю DW.
Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році армія рф окупувала Новоайдар, а також сусідні міста Лисичанськ, Сіверськодонецьк і Рубіжне, взявши під контроль майже всю Луганську область. Оксана зазначає, що населення Новоайдару зменшилось щонайменше на третину, оскільки молодь виїхала в Україну або за кордон.
Відсутність підтримки
Селище потерпає від обстрілів, а місцева адміністрація не надає допомоги в відновленні зруйнованих будинків. Оксана, яка доглядає за батьком похилого віку, розповідає, що до повномасштабного вторгнення вона продавала продукцію з власного господарства, але тепер не має можливості займатися цим через необхідність реєстрації підприємства за російським законодавством.
"Вирощуємо овочі лише для себе. Міняємося з сусідами", - додає вона. Для гідного життя, за словами Оксани, зарплата має бути щонайменше 40 тисяч рублів (440 євро), але багато мешканців селища не отримують і 200 євро.
Проблеми з працевлаштуванням
У місцевих групах в соцмережах публікують вакансії переважно у сфері обслуговування і будівництві. Наприклад, у сусідньому Сіверськодонецьку пропонують роботу для "робітників зі знанням сантехнічних робіт" із зарплатою у 120 тисяч рублів (1320 євро). Водночас, пропозиції укласти контракт із російськими збройними силами також зустрічаються.
Оксана зазначає, що її батько отримує українську пенсію, що є важливою підтримкою для родини. "Це нас дуже підтримує. А вони (окупаційна влада) кажуть: ми вам відключимо VPN, і ви нічого не будете отримувати. Але кому ви зробите добре? Ми лише завдяки цьому виживаємо", - говорить жінка.
Високі ціни та брак медичної допомоги
Ціни на продукти в Новоайдарі високі, адже працює лише два магазини. Оксана їздить на закупи в Луганськ, де ціни значно нижчі. "Якщо поїхати в той же Луганськ, то, припустимо, десяток яєць можна купити у два з половиною рази дешевше", - зазначає вона.
Крім того, Оксана розповідає про проблеми з медичною допомогою. Лікарі з російських міст приїжджають до Новоайдару лише раз на рік, а місцеві лікарні не приймають пацієнтів без російських паспортів. "Ти приходиш в лікарню, і тобі кажуть, що лікаря нема. І що робити? Ти береш мікро-кредит і йдеш у приватну лікарню", - скаржиться жінка.
Висновки
Оксана з Новоайдару планує залишитися в рідному селищі, сподіваючись на покращення ситуації. "Підтримуєш себе тим, що рано чи пізно це закінчиться. Просто потрібен час. Потрібно знайти сили і терпіння, щоб все це пережити", - підсумовує вона. Ситуація в окупованій Луганщині залишається складною, і мешканці продовжують боротися за виживання в умовах відсутності підтримки та ресурсів.