Заборона насильства у вихованні дітей у Німеччині
Від потиличника ще ніхто не вмирав, а легкий ляпас ще нікому не зашкодив - такі усталені фрази досі можна почути в Німеччині та інших країнах. Проте, згідно з опитуваннями, сьогодні все менше німецьких батьків вдаються до таких методів виховання. Застосування сили і насильства з виховною метою заборонено у Німеччині на законодавчому рівні вже чверть століття.
Історія заборони
На державному рівні про це вперше заговорила Крістіне Берґман, яка обіймала посаду міністра у справах сім'ї з 1998 по 2002 рік. Вона зазначила, що "те, що було звичайною практикою протягом багатьох поколінь, тепер дійсно належить замінити". На той момент соціологічні опитування показували, що приблизно четверо з п'яти дітей стикалися з фізичним або психологічним насильством.
6 липня 2000 року, завдяки зусиллям правлячої коаліції, що складалася з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та партії "Союз 90 / Зелені", був ухвалений закон, що забороняє застосування насильства у виховних цілях. Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) назвав цей законопроєкт "порожнім звуком", проте через чотири місяці закон набув чинності.
Законодавчі зміни
З 2000 року в пункті два статті 1631 Цивільного кодексу Німеччини записано: "Діти мають право на виховання без насильства. Тілесні покарання, душевна шкода та інші дії, що принижують людську гідність, заборонені". Це означає, що ляпас як засіб виховання в Німеччині заборонений, як і інші види насильства.
Крістіне Берґманн розпочала кампанію, що закликає проявляти більшу повагу до дітей. Важливо зазначити, що Конвенція про права дитини ООН набула чинності в Німеччині ще в 1992 році, вимагаючи захисту дітей від будь-яких проявів насильства.
Сучасні реалії
Хоча законодавчі зміни призвели до зменшення випадків насильства, статистика показує, що ляпаси і стусани все ще мають місце в німецьких сім'ях. Згідно з опитуванням Університетської клініки Ульма, дві третини батьків виключають фізичне покарання, проте майже третина вважають, що дати дитині по попі - це нормально. 14,5% респондентів вважають ляпас виправданим, а 5% вважають, що прочуханка ще жодній дитині не зашкодила.
Сьогодні суспільство стало більш чутливим до теми насильства. Мало хто залишиться байдужим, якщо побачить сцену фізичного покарання на дитячому майданчику. Проте ситуація з психічним насильством залишається складнішою, оскільки воно часто залишається непоміченим.
Погляд у майбутнє
Експерти, такі як медик Йорґ Феґерт, наголошують на необхідності розширення визначення терміна "ненасильницьке виховання" на законодавчому рівні. Вони вважають, що це має включати не лише фізичне та психічне насильство, а й невиконання обов'язків з догляду за дитиною.
Історія ненасильницького виховання в Німеччині демонструє, як правові заходи можуть призвести до позитивних змін у суспільстві. Проте вчені розходяться в думках щодо того, чи сприятиме внесення нових положень до Основного закону зміцненню прав дітей у реальному житті.
Згідно з інформацією DW, важливо продовжувати обговорення та вдосконалення підходів до виховання дітей, щоб забезпечити їхнє благополуччя.