Втрата коштів через аванси
З початку повномасштабного вторгнення Україна зазнала значних фінансових втрат, які оцінюються в близько $770 млн. Ці кошти були витрачені на авансові платежі іноземним посередникам за зброю та боєприпаси, які так і не були поставлені. Про це йдеться в розслідуванні, проведеному виданням Financial Times.
Проблемні контракти
У розслідуванні детально описуються десятки проблемних контрактів, зокрема два з них, які викликали особливу увагу. Перший контракт був укладений між Державним підприємством «Прогрес» та американською компанією OTL Imports, якою керує 28-річний Таннер Кук. Цю угоду представив бізнесмен, який раніше допомагав з великою угодою з Іраком у 2009 році. Кук обіцяв поставити снаряди та мінометні міни із Сербії. У листопаді 2022 року Україна перерахувала $17,1 млн авансу, що становило 35% суми контракту, але поставок не відбулося.
Ця справа стала об’єктом розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке намагається з’ясувати, куди поділися кошти. Державне підприємство «Прогрес» виграло арбітраж у Відні, який зобов’язав OTL повернути $21,3 млн, включаючи аванс, судові витрати, відсотки та штрафи. Наразі «Прогрес» працює над визнанням цього рішення в США. Тим часом Кук, судячи з його активності в соцмережах, використовує кошти для розширення бізнесу та ведення розкішного способу життя.
Другий контракт з Regulus Global
Другий контракт був підписаний із компанією Regulus Global, заснованою у 2012 році ексброкером Merrill Lynch Віллом Сомеріндайком. Ця фірма спеціалізується на пошуку старих запасів зброї. Наприкінці 2022 року Regulus запропонувала «Спецтехноекспорту» десятки тисяч 155-мм артилерійських снарядів від виробника з країни, близької до росії. Угоду оцінили в до $1,7 млрд, залежно від обсягу поставок. «Спецтехноекспорт» перерахував $162,6 млн авансів і депозитів, а також $14 млн додаткових платежів. Проте Regulus, за даними української сторони, не виконала умови контракту і не повернула кошти. З вересня 2024 року компанія припинила спілкування.
Українські чиновники вважають, що Regulus витратила передоплату на нові активи, зокрема виробничі потужності. «Спецтехноекспорт» подав арбітражний позов у Лондоні, вимагаючи від Regulus $346 млн, включаючи аванси, борги та штрафи. Regulus заперечує звинувачення, стверджуючи, що «Спецтехноекспорт» порушив угоду і заборгував $350 млн.
Контекст імпорту зброї в Україні
Ці події відбуваються на фоні того, що Україна очолила рейтинг світових імпортерів основних видів озброєнь у 2020-2024 роках, збільшивши обсяги закупівель майже в 100 разів порівняно з 2015-2019 роками. Загальний імпорт зброї в Європі зріс на 155% через війну росії проти України та геополітичну нестабільність. США посилили позиції провідного експортера зброї, збільшивши свою частку до 43%, тоді як російський експорт скоротився на 64%. У 2020-2024 роках на Україну припало 8,8% світового імпорту зброї, що зробило її найбільшим імпортером. Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році зброю Україні постачали 35 країн, серед яких основними постачальниками були США (45% поставок), Німеччина (12%) та Польща (11%). Більшість імпорту становило важке озброєння, зокрема танки, артилерія та бойова авіація.
Ця ситуація підкреслює важливість прозорості та контролю у сфері оборонних закупівель, особливо в умовах війни, коли кожен долар має значення для забезпечення безпеки країни.
Як повідомляє Forbes, розслідування продовжується, і українські органи влади намагаються знайти шляхи повернення втрачених коштів.