Економіка

Угода про надра: реалізація проектів займе не менше 10 років

Експерти вважають, що для реалізації угоди про надра між США та Україною знадобиться не менше 10 років. Які ризики та перспективи?

Угода про надра: реалізація проектів займе не менше 10 років

Угода про надра: терміни реалізації

Експерти у галузях природних ресурсів і гірничодобувної промисловості вважають, що для реалізації проєктів з видобутку корисних копалин в рамках угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна, знадобиться не менше 10 років. Про це йдеться в матеріалі видання Financial Times, оприлюдненому 13 травня 2025 року.

Думка експертів

"Це може бути 10-15 років - саме про такі терміни ми говоримо", - зазначив колишній керівник відділу природних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Расмуссен. З ним погоджується і голова консалтингової групи у сфері гірничої промисловості Clareo Пітер Браянт, який підкреслив, що угода "не знижує ризиків у ланцюжку постачання". Відкриття й розробка родовищ корисних копалин "займуть принаймні 10 років".

Прибутки та реінвестиції

Українські посадовці раніше також називали цифру у 10 років для початку розподілу прибутків фонду, хоча і говорили про можливість їхнього реінвестування. "Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну - у нові проєкти чи відбудову", - зазначила перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко після підписання угоди.

Потенційні енергетичні проєкти

На думку окремих спостерігачів, енергетичні проєкти, зокрема у секторах видобутку нафти і газу, можуть стати одними із перших в рамках цієї угоди, адже можуть бути реалізовані у коротші терміни. Національна енергетична компанія "Нафтогаз" ще до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розглядала кілька проєктів, зокрема розробку глибоководного газового родовища в Чорному морі, та проводила переговори з американськими компаніями ExxonMobil, Halliburton та Chevron.

Ризики реалізації угоди

Втім, експерти називають і низку ризиків, які можуть негативно вплинути на реалізацію проєктів за цією угодою. Серед головних питань - припинення вогню у війні, а також те, які території України залишаться окупованими рф, адже наразі остання контролює, зокрема, низку вугільних шахт та окремі родовища літію. Також є питання до того, чи доведеться гірничодобувним компаніям покривати витрати на очищення землі від вибухонебезпечних предметів.

Проблеми, не пов'язані з війною

Крім того, існують проблеми, що не пов'язані з війною, зокрема корупція та брак кваліфікованих кадрів. Ще однією перешкодою є доступ до даних геологічної розвідки, значна частина яких засекречена через війну. Експерти також зазначають, що, враховуючи довгу історію видобутку корисних копалин в Україні, найкращі родовища, можливо, вже розроблені.

Підписання угоди

Після тривалих перемовин Україна і США 30 квітня підписали угоду, що передбачає створення Інвестиційного фонду відбудови. Задекларована мета його діяльності - залучення інвестицій в Україну. 8 травня ця угода була ратифікована Верховною Радою, а 12 травня її підписав президент Володимир Зеленський. Для початку роботи фонду необхідно внести низку змін до українського законодавства. У вівторок Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни до Бюджетного кодексу, необхідні для реалізації домовленостей з США. Втім, не менш важливим є укладання ще одного двостороннього документа - так званої угоди про обмежене партнерство, на яку є численні посилання в угоді про надра, але зміст якої досі невідомий.

Згідно з інформацією DW