Вступ до проблеми
22-річний Амон Кіпруто Мелі думав, що почне нове життя, коли продасть свою нирку. Життя в невеличкому поселенні на заході Кенії стало для нього особливо важким після пандемії ковіду. Хлопець щосили намагався мати стабільний дохід, переходячи з однієї роботи на іншу - в автосалоні, на будівництві та в інших місцях. І ось одного разу друг розповів йому про можливий швидкий і легкий спосіб заробити 6000 доларів. "Він запевнив мене, що продаж моєї нирки буде гарною угодою", - згадує Мелі. Це спочатку було схоже на рідкісну удачу, але зрештою призвело кенійця, який виявився жертвою експлуатації, до відчаю та гіркого жалю.
Розслідування торгівлі органами
Ця стаття є результатом багатомісячного розслідування, проведеного спільно німецькими ЗМІ - журналом Der Spiegel, телеканалом ZDF та медіакомпанією DW, які відстежили шляхи донорів та одержувачів їхніх органів, проаналізували документи, поговорили з інформаторами й медпрацівниками. Вони з'ясували, як міжнародна мережа - від лікарні у Кенії до тіньової агенції, яка приваблювала пацієнтів із Німеччини, котрі потребували донорських органів, - експлуатувала дві групи вразливих людей. З одного боку - молодих кенійців, які не мають ані ламаного шага, а з іншого - літніх німців, які відчайдушно потребують рятівного органу і готові за нього добре заплатити.
Історія Амона Кіпруто Мелі
Амона Кіпруто Мелі познайомили з посередником, який організував доставку хлопця в лікарню Mediheal у місті Елдорет на заході Кенії. Там, розповідає Мелі, його зустріли індійські лікарі та вручили документи англійською мовою, якої він не розумів. За словами хлопця, йому не повідомили про будь-які ризики для здоров'я: "Вони нічого мені не пояснили. Той, хто мене забрав, показав на людей навколо нас і сказав: 'Дивись, вони всі пожертвували своїми органами для пересадки і навіть повертаються на роботу'."
Після операції Мелі заплатили всього 4000 доларів замість обіцяних 6000. На ці гроші він купив телефон і машину, яка швидко зламалася. Невдовзі після цього здоров'я кенійця погіршилося, у нього почалися запаморочення, з'явилася слабкість і, врешті-решт, він удома знепритомнів. У лікарні його мати, Лія Метто, була шокована, дізнавшись, що син продав свою нирку. "Вони роблять гроші на таких молодих хлопцях, як Амон", - обурюється мати.
Висновки дослідження
Історія Амона Кіпруто Мелі, судячи з усього, - одна з багатьох. Вілліс Окуму, дослідник організованої злочинності з Інституту досліджень безпеки в Африці, розташованого в Найробі, поговорив із кількома молодими людьми, які продали свої нирки. Вони розповіли Окуму, що зробили це в місті Ойюгіс, розташованому за 180 кілометрів на північний захід від Елдорета. "Це точно організована злочинність", - упевнений дослідник. За його оцінками, тільки в Ойюгісі нирки продали до сотні молодих людей, багато хто з яких тепер страждає від проблем зі здоров'ям, а також депресії та психологічних травм.
"Я не думаю, що вони доживуть до 60 років", - ділиться Окуму, чиє розслідування на цю тему було опубліковано в січні на сайті Enact, що є проєктом Інтерполу. DW поспілкувалася з чотирма молодими людьми з Ойюгіса, які стверджують, що продали свої нирки всього за 2000 доларів. Вони повідомили, що після операції в лікарні Mediheal в Елдореті, їх попросили знайти нових донорів за комісійні в розмірі 400 доларів за кожного.
Юридичні аспекти
"Існує юридично 'сіра зона', яку використовує цей синдикат. Немає такого закону, який би забороняв вам фактично пожертвувати свою нирку за гроші, і вас не можна за це притягнути до відповідальності", - уточнює Окуму, посилаючись на інформацію, отриману від підрозділу кенійської поліції, що займається боротьбою з транснаціональною організованою злочинністю. Згідно із законодавством Кенії, донорство органів дозволено для родичів або з альтруїстичних міркувань.
Проблеми в лікарні Mediheal
У розмові з DW колишній багаторічний співробітник Mediheal на умовах анонімності розповів, що купівля-продаж органів для трансплантації розпочалася в цій лікарні багато років тому. Спершу одержувачі донорських органів були із Сомалі, а донори - з Кенії. Але потім, у 2022 році, пацієнти, які потребують донорських органів, стали приїжджати з Ізраїлю і, починаючи з 2024 року, з Німеччини. Донори ж для таких багатих пацієнтів прибувають, за даними співрозмовника, з таких країн, як Азербайджан, Казахстан або Пакистан.
Висновок
На запитання, чи доходять зв'язки до верхівки уряду, співрозмовник відповів, що так. Засновником і головою ради директорів Mediheal Group є Сваруп Мішра - уродженець Індії та колишній член парламенту Кенії. У нього, як вважається, хороші стосунки з кенійським президентом Вільямом Руто. Незважаючи на постійні звинувачення в торгівлі органами, у листопаді минулого року президент призначив Мішру керівником державного інституту вакцин Kenya BioVax. Тим часом Амон Кіпруто Мелі та інші постраждалі під час пересадки органів борються за виживання, залишившись з однією ниркою, їхнє здоров'я підірване, а надії розсипалися. "Якби я міг усе повернути, я б не погодився на операцію з видалення нирки. Я ненавиджу себе за це", - гірко підсумовує Мелі.
Ця ситуація вимагає термінового реагування з боку влади та суспільства, щоб запобігти подібним трагедіям у майбутньому.
За даними DW, проблема торгівлі органами в Кенії потребує глибокого аналізу та рішучих дій.