Вступ до нового уряду
4 липня 2024 року, коли закрилися виборчі дільниці, Лейбористська партія усвідомила, що, ймовірно, повернеться до влади. Для Кіра Стармера, який через 10 місяців після виборів дав інтерв'ю, це був "неймовірний момент". Він згадав, що відчував "відчуття відповідальності". Хоча він і зізнався, що його перемога не була такою великою, як у Тоні Блера в 1997 році, він залишався "дуже конкурентоспроможним".
Стармер спостерігав за результатами екзит-полів у колі своїх радників, дружини Вікторії та двох підлітків. Навіть у момент тріумфу, він відчував, що життя його родини зміниться назавжди. "Не дивіться це з родиною", - сказав він, згадуючи про вплив на своїх дітей.
Політичні виклики
На момент, коли Стармер відзначає рік на посаді, британська політика опинилася на роздоріжжі. Чому ж політичний медовий місяць Стармера виявився таким коротким? Багато нових членів кабінету ніколи не були в Даунінг-стріт до 5 липня, коли їх призначили. Чотирнадцять років опозиції означали, що мало хто мав досвід урядування.
Стармер, як лідер опозиції, витратив багато часу на конфіденційні зустрічі з державними службовцями, щоб зрозуміти ситуацію в Україні та на Близькому Сході. Він також отримував інформацію від Білого дому. Джейк Салліван, тодішній радник з національної безпеки президента США Джо Байдена, зазначив, що спілкувався з майбутнім прем'єром "кожні кілька місяців".
Внутрішні проблеми
Проте внутрішні приготування не були такими гладкими. Деякі, особливо з лівого крила Лейбористської партії, вважали, що труднощі уряду почалися з надмірно обережної виборчої кампанії. Шарон Грем, генеральний секретар профспілки Unite, зазначила, що "люди прагнуть змін з великої літери". Пат МакФадден, старший міністр кабінету, визнав, що кампанія не була достатньо агресивною.
Стармер виграв лідерство в партії в 2020 році, пропонуючи членам Лейбористської партії варіант корбінізму без Корбіна. Але незабаром він рішуче розірвав зв'язки з попередником. У кампанії акцент був на тому, що Лейбористи не збираються підвищувати податки.
Відносини з міжнародними партнерами
На міжнародній арені Стармер продовжував процвітати, отримуючи похвалу з усіх політичних таборів у Великій Британії та за кордоном. Салліван вразився тим, як Стармер впорався з президентом США Дональдом Трампом, описуючи зустріч у Овальному кабінеті як "найкращу, яку я бачив".
Стармер, який спочатку намагався зупинити Brexit, знайшов для Великої Британії чітку дипломатичну роль у пост-Brexit епоху, ставши ближчим до США та Європи, а також очоливши проукраїнський альянс.
Висновок
Однак, незважаючи на міжнародні успіхи, внутрішні проблеми залишаються. Лейбористи зазнали невдачі на місцевих виборах, що стало ударом для Стармера та його команди. Вони намагаються довести, що можуть вирішити проблеми країни, але глибокі політичні розбіжності ставлять під загрозу їхні зусилля. Як зазначив МакФадден, "реакція на рішення, яке було оголошено, була, напевно, сильнішою, ніж ми думали".
Стармер та його команда намагаються знайти баланс між внутрішніми та міжнародними викликами, щоб довести свою спроможність керувати країною в складні часи.
Згідно з інформацією BBC, це перший рік, який визначився не лише перемогами, а й серйозними викликами для нового уряду.