Смерть угорця в Україні
За даними BBC, Смерть 45-річного етнічного угорця Йожефа Себестяна в Україні, який помер через кілька тижнів після примусової мобілізації, викликала гнівну реакцію з боку угорського уряду та українських властей. Себестян, громадянин України та Угорщини, був побитий залізними прутами після того, як його примусово мобілізували 14 червня. За словами його брата та сестри, він помер у психіатричній лікарні в Берегові 8 липня.
Обставини смерті
Обставини смерті Себестяна заперечуються військовими, але його випадок привернув увагу до проблеми примусової мобілізації в Україні, оскільки армія намагається захистити фронтові позиції від росії в умовах важких втрат. Як повідомляє угорське видання Mandiner, Себестян розповідав своїм родичам, що його відвели до лісу разом з іншими чоловіками, де почали бити. "Якщо я не підпишу щось, мене відправлять на "нуль" [на фронт]. Це було так боляче, що я не міг рухатися," - цитує його слова видання.
Реакція угорського уряду
10 липня угорський посол Сандор Фегір був викликаний до Міністерства закордонних справ Угорщини в Будапешті через цей випадок. Прем'єр-міністр Віктор Орбан, який є затятим критиком українського уряду, написав у Facebook: "Угорський громадянин був побитий до смерті в Україні. Країна, де це може статися, не може бути членом ЄС."
Того ж дня українська армія опублікувала повне заперечення. "Згідно з остаточним звітом лікарні, під час медичного обстеження не було виявлено фізичних травм," - йдеться у заяві. Військові запевнили, що готові до "прозорого розслідування" відповідно до українського законодавства.
Напруженість між країнами
Цей інцидент став останньою точкою напруження у словесній війні між урядом Орбана в Будапешті та адміністрацією Володимира Зеленського в Києві. У травні спалахнув шпигунський скандал, що призвів до арештів у обох країнах та взаємних висилок дипломатів. Наприкінці червня угорський уряд опублікував результати останньої "національної консультації", в якій представив вісім причин, чому не слід дозволяти Україні вступити до ЄС, і запросив громадян голосувати "ні". Більше двох мільйонів людей проголосували, але результати не були незалежно перевірені.
Проблеми примусової мобілізації
Звинувачення у насильстві під час примусової мобілізації в Україні не є новими. Чоловіки віком від 25 до 60 років підлягають призову, а більшість чоловіків від 18 років заборонено залишати країну. "Я постійно чую від родичів тих, кого забирає армія, що їм повертають одяг, покритий кров'ю," - розповіла одна угорка в Закарпатті на умовах анонімності. "Ситуація погіршується з початком війни, але особливо погіршилася за останні два місяці."
Часто медичні сертифікати, що надають звільнення від призову, ігноруються, а їхні власники безцеремонно забираються в автомобілі та вивозяться. Також є звинувачення, що критики уряду, включаючи журналістів, свідомо підлягають призову. Олег Диба, 58-річний редактор Zakarpattya Online, наразі голодує в армійському затриманні, стверджуючи, що його забрали через статті, які розслідували будівництво вітряків у Карпатах.
Права людини та альтернативна служба
Українці можуть подавати скарги на несправедливу або насильницьку мобілізацію до офісу українського омбудсмена з прав людини Дмитра Лубінця. Він нещодавно заявив, що його офіс отримав 3,500 скарг на порушення прав людини щодо мобілізації у 2024 році, і більше 2,000 скарг цього року. Кримінальні справи були порушені проти більше 50 рекрутів. Право на заперечення совісті було скасовано в Україні, коли в лютому 2022 року було оголошено воєнний стан. На запит Конституційного суду України Венеціанська комісія Ради Європи у березні 2025 року висловила думку про альтернативну службу в Україні. "Держави мають позитивне зобов'язання створити систему альтернативної служби, яка повинна бути відокремлена від військової системи, не бути покаранням і залишатися в розумних часових межах," - йдеться в документі.
Цей випадок підкреслює складні питання, з якими стикається Україна в умовах війни, а також напруженість у відносинах з сусідніми країнами, зокрема з Угорщиною, яка має значну угорську меншину на своїй території.