Перемога на виборах
Правоконсервативний політик Кароль Навроцький переміг на виборах президента Польщі, які відбулися 1 червня. Під час передвиборчої кампанії він акцентував увагу на своїй прихильності до президента США Дональда Трампа та обіцяв проводити політику під гаслом "Польща передусім". Навроцький виступає проти вступу України до НАТО та вважається скептичним щодо Європейського Союзу.
Реакції на результати
Результати голосування, в якому Навроцький отримав лише кілька сотень тисяч голосів більше за свого суперника Рафала Тшасковського, викликали різноманітні реакції по всій Європі. Численні глави держав привітали Навроцького з перемогою, зокрема голова італійського уряду Джорджа Мелоні та прем'єр Угорщини Віктор Орбан. Останній заявив, що радіє "фантастичній перемозі" Навроцького та очікує посилення співпраці в рамках Вишеградської четвірки, до якої входять Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина.
Позиція Європейських лідерів
Інші глави держав, зокрема президент Литви Гітанас Науседа, наголосили на спільних цінностях країн ЄС. Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що хоче разом із Польщею працювати заради "сильної, незалежної та конкурентоспроможної" Європи, яка "поважає верховенство права". Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також привітала Навроцького з перемогою, висловивши переконання, що ЄС продовжить свою "дуже хорошу співпрацю з Польщею".
Політичний контекст
Кароль Навроцький офіційно безпартійний, але його висунула опозиційна націонал-консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) Ярослава Качинського. Під час свого правління з 2015 по 2023 роки партія здійснила реформи у польській судовій системі, які призвели до затяжного конфлікту з Брюсселем. У Єврокомісії закидали Польщі згортання правової держави, що призвело до запуску процедури за сьомої статтею Договору про ЄС, яка стосується порушень спільних цінностей блоку.
Перспективи відносин з ЄС
Цю процедуру минулого року було припинено, адже країна з чинним урядом Дональда Туска пообіцяла відповідні законодавчі зміни. Однак багато запланованих урядом Туска реформ так і не були здійснені через вето чинного президента Анджея Дуди, який також близький до партії ПіС. Оглядачі побоюються, що новообраний глава держави продовжить політику блокування урядових ініціатив.
Можливі наслідки
У Єврокомісії відмовилися коментувати потенційні наслідки такого сценарію для відносин між Варшавою та Брюсселем. Як наголосили у Єврокомісії під час брифінгу, в Брюсселі виходять із того, що Польща продовжить втілювати реформи, а Єврокомісія підтримуватиме її в цьому. Євродепутат Даніель Фройнд висловив побоювання щодо продовження патової ситуації в Польщі та вимагав від Єврокомісії виправити її "помилку" та знову заморозити виплати Варшаві, аби надалі здійснювати тиск на країну.
Висновки
Як зазначає в розмові з DW Пйотр Бурас, очільник варшавського офісу Європейської ради міжнародних відносин (ECFR), перемога Навроцького не означає, що більшість поляків виступає проти Євросоюзу. Адже ані ПіС, ані Навроцький ніколи не вимагали виходу країни з ЄС. Проте в Польщі поширений скепсис щодо втрати суверенітету та втручання у внутрішні справи країни з боку ЄС, що стало основою для підтримки Навроцького.