Папський конклав: реальність та вигадка
7 травня 2025 року в Сикстинській капелі Ватикану розпочнеться процес виборів нового папи, який має стати наступником Папи Франциска, що помер 21 квітня 2025 року. Цей момент, що поєднує в собі таємничість і традиції, став основою для фільму «Conclave», який став хітом прокату та отримав Оскар.
Фільм, адаптований з бестселера Роберта Гарріса, показує, як кардинали ізолюють себе в межах Ватикану під час виборів. Вони не можуть спілкуватися з зовнішнім світом, хоча, як зазначає Стівен Булліван, професор теології в Університеті Святого Марії, "всі потребують їжі, тому вони не зовсім герметично закриті від світу". Ця традиція ізоляції існує вже сотні років і має на меті запобігти зовнішньому впливу на виборців.
Таємниці та драма конклаву
Фільм демонструє "незвичайну, інтроспективну атмосферу" та відчуття відсторонення від світу, як зазначає Анна Роулендс, професорка католицької соціальної думки в Університеті Дерема. "Я важко можу уявити більш інтенсивну відповідальність, ніж бути замкненим у конклаві", - додає вона.
На екрані ми бачимо напружені обговорення, стратегічні зібрання та тактичні ходи. Один кардинал підриває шанси лідера, щоб покращити свої власні. Ці конфлікти інтересів та суперечливі ідеології створюють велику частину драми фільму. "Це, по суті, про політичні маніпуляції, які відбуваються", - говорить Нік Емерсон, редактор фільму.
Вибори в умовах невизначеності
З огляду на погане здоров'я Папи Франциска, ймовірно, що ще до початку конклаву вже відбувалися політичні ігри та боротьба за позиції. Тіна Бітті, професорка католицьких студій в Університеті Роухемптона, зазначає, що "буде багато боротьби, і кардинали не будуть одностайні".
Хоча у фільмі акцент робиться на самих голосуваннях, реальна драма може розгортатися на зустрічах за кілька днів до початку конклаву. У цей час учасники знайомляться один з одним, визначають пріоритети та вчаться працювати разом, щоб прийняти єдине рішення.
Сучасність та традиції
Фільм також показує, що кардинали - це не лише духовні лідери, а й звичайні люди з їхніми проблемами та вадами. Режисер Едвард Бергер зазначає, що, хоча конклав вважається "давнім духовним ритуалом", він хотів показати учасників у сучасному світлі.
"Ми ставимо їх на п'єдестал, але якщо подивитися ближче, вони мають мобільні телефони, курять, мають ті ж проблеми та таємниці, що й ми", - говорить він.
Анна Роулендс підкреслює, що фільм відкриває завісу над процесом, в якому присутні всі елементи людської природи: "Втрата, горе, амбіції, страх, спокуса, мужність". Конклав - це не лише божественна мета, а й дуже людський процес.
Таким чином, фільм «Conclave» не лише розважає, але й пропонує глибше розуміння того, як відбувається вибір нового папи, і чому цей процес викликає таку велику зацікавленість у всьому світі. Як повідомляє BBC, результати виборів залишаться невідомими до моменту, коли з димаря Ватикану з'явиться білий дим, що сповіщає про нового лідера Римсько-католицької церкви.