Обміни полоненими в Україні
У червні 2025 року росія та Україна провели два нових обміни військовополоненими. Після повернення з полону, колишнім військовим часто потрібно час, щоб поділитися своїми переживаннями. Як повідомляє DW, два українських морпіхи, які повернулися з російського полону, розповіли про тортури, які вони пережили, та про свої плани на майбутнє.
Свідчення Юрія Гульчука
Юрій Гульчук, 23-річний морпіх з Києва, розповів про свій досвід. Він добровільно пішов до армії у грудні 2021 року, оскільки не міг знайти роботу. Юрій служив у 36-й бригаді морської піхоти та брав участь в обороні Маріуполя, де потрапив у полон у квітні 2022 року. Він провів 2,5 роки в полоні, зокрема в колонії в Оленівці, яку називали "концтабором".
"Там загинули понад 50 українських полонених, і я пережив жорстокі тортури", - розповідає Юрій. Після повернення в вересні 2024 року, він відзначив, що спочатку не міг говорити, але згодом почав ділитися своїми переживаннями.
Влада Задорін: досвід з острова Зміїний
Влада Задорін, 26-річний морпіх з Кіровоградської області, також поділився своїм досвідом. Він служив у 35-й бригаді морської піхоти і потрапив у полон на острові Зміїний, де захисники відкинули заклик здаватися. Влад провів майже два роки в полоні, а після повернення в січні 2024 року, він розірвав контракт із ЗСУ і почав працювати в організації Break the Fake, яка протидіє російській дезінформації.
"Я виступаю в ЗМІ, розповідаючи про свій досвід і систематичні тортури в полоні", - зазначає Влад. Він також підкреслює, що влада рф часто не визнає українців військовополоненими, що ускладнює їхню ситуацію.
Різні підходи до пережитого
Юрій і Влад по-різному ставляться до своїх катів. Юрій відмовився пізнавати того, хто його катував, вважаючи, що мститися всім не є правильним шляхом. "Я просто всім серцем ненавиджу росіян. Вони стільки болю нам зробили", - говорить він.
Влад, навпаки, заявляє, що знає, хто його катував, і передав цю інформацію відповідним органам. "Всі, хто причетний до цих воєнних злочинів, будуть покарані", - впевнений він.
Підтримка та реабілітація
Обидва морпіхи отримали значні виплати від держави за час, проведений у полоні. Юрій купив квартиру в Києві, а Влад отримав додаткові кошти від місцевих органів. Проте, вони зазначають, що довічної пенсії за перебування в полоні не передбачено, але можливість оформлення пенсії через інвалідність існує.
Юрій вважає, що не хоче сприймати себе як інваліда, тоді як Влад радить проходити реабілітацію, оскільки "болячки вилазять через рік".
Висновки
Обміни полоненими стали частішими, але реабілітаційних центрів недостатньо. Влад зазначає, що українські фахівці враховують досвід США та Ізраїлю, щоб допомогти ветеранам адаптуватися до життя після полону.
Юрій і Влад продовжують жити своїм життям, намагаючись знайти нові шляхи для себе, і обидва вважають, що важливо не зупинятися на пережитому, а рухатися вперед.