Ескалація конфлікту між Ізраїлем та Іраном
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном продовжує загострюватися, викликаючи занепокоєння на світових енергетичних ринках. 14 червня ізраїльські удари були націлені на енергетичну інфраструктуру Ісламської Республіки, включаючи нафтосховища, нафтопереробні заводи та електростанції. Серед атакованих об'єктів був і "Південний Парс" — частина найбільшого у світі нафтогазового родовища, яке розташоване у морі на півдні іранської провінції Бушер.
Важливість "Південного Парсу"
"Південний Парс" є джерелом більшої частини видобутого в Ірані газу. Іран ділить контроль над цим родовищем із сусіднім Катаром, який називає свою частину "Північний купол". Удари по родовищу змусили Тегеран частково призупинити видобуток, що підвищило ймовірність того, що конфлікт поставить під загрозу виробництво і постачання енергоносіїв.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі засудив атаки, заявивши, що це спроба "розширити війну за межі" Ісламської Республіки. Він зазначив, що перенесення конфлікту в район Перської затоки є великою стратегічною помилкою.
Енергетичний потенціал Ірану
Іран є великим гравцем у світовому енергетичному секторі. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), країна має другі за величиною у світі доведені запаси природного газу. У 2023 році Іран видобув близько 266,25 мільярда кубометрів газу, з яких 255,5 мільярда було використано для внутрішнього споживання.
Крім того, Іран посідає третє місце у світі за запасами сирої нафти, що становить близько дев'яти відсотків усіх доведених запасів нафти у світі. За даними бельгійської аналітичної компанії Kpler, країна щоденно видобуває близько 3,3 мільйона барелів сирої нафти.
Вплив на світові ціни на нафту
Ціна на сиру нафту зросла наприкінці минулого тижня після початку конфлікту, але ненадовго. Якщо Ізраїль посилить удари по іранських енергетичних об'єктах, це може спровокувати стрибок світових цін на нафту і газ. Незважаючи на величезні запаси вуглеводнів, значна частина економічного потенціалу Ірану залишається невикористаною через санкції.
Санкції та економічні проблеми
Іран, що перебуває під санкціями, використовує кілька методів маскування свого експорту, що ускладнює надання точних даних про експорт. Великим імпортером іранської нафти залишається Китай, який у березні імпортував 1,71 мільйона барелів, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
Санкції, запроваджені після виходу США з ядерної угоди у 2018 році, серйозно обмежили експорт іранської нафти та природного газу, що призвело до економічних криз в країні. Іран значною мірою покладається на природний газ для внутрішнього споживання, особливо для виробництва електроенергії.
Висновок
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном має потенціал для серйозних наслідків не лише для обох країн, але й для світових енергетичних ринків. Як зазначає DW, подальші дії можуть суттєво вплинути на ціни на нафту та газ, а також на стабільність регіону.