Зростання ядерних арсеналів
За даними Forbes, Ядерні арсенали світу продовжують зростати і модернізуватися, що свідчить про завершення ери скорочення ядерної зброї. Дев’ять ядерних держав, серед яких США, росія та Китай, активно нарощують свої запаси, а нові технології та криза контролю над озброєннями підвищують ризик нової гонки ядерних озброєнь. Ці дані наведені у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), опублікованому 16 червня.
Ключові факти
Усі дев’ять ядерних держав – США, росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль – у 2024 році активно модернізували свої ядерні арсенали, оновлюючи наявну зброю та додаючи нові версії. Загальний глобальний арсенал у січні 2025 року оцінюється в 12 241 боєголовку, з яких 9614 перебувають у військових запасах, а 3912 розгорнуті на ракетах і літаках. Приблизно 2100 боєголовок перебувають у стані високої бойової готовності, переважно в росії та США.
США та росія разом володіють близько 90% всіх ядерних озброєнь. Розміри їхніх військових запасів залишилися незмінними, але обидві країни реалізують масштабні програми модернізації, які можуть збільшити розмір і різноманітність їхніх арсеналів у майбутньому. Проте США стикаються з фінансовими та планувальними труднощами у своїй програмі модернізації, тоді як росія зазнала невдач із тестом ракети «Сармат».
Модернізація арсеналів
Китай, у свою чергу, нарощує арсенал найшвидше, досягнувши 600 боєголовок у 2025 році та завершивши будівництво 350 нових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Прогнозується, що до 2035 року Китай може мати 1500 боєголовок, що все ще буде втричі менше, ніж у США чи росії.
Велика Британія планує збільшити свої запаси, але стикається з фінансовими викликами. Франція розробляє нові підводні човни та крилаті ракети, а Індія продовжує розширювати свій ядерний арсенал, розробляючи нові системи доставки.
Конфлікти та ризики
На початку 2025 року між Індією та Пакистаном спалахнув збройний конфлікт, у якому удари по ядерній інфраструктурі створили ризик ескалації до ядерної кризи. Ізраїль, який офіційно не визнає наявність ядерної зброї, ймовірно, модернізує свій арсенал, а Північна Корея зібрала 50 боєголовок і може виробити ще 40.
Прогнози та загрози
Директор SIPRI Ден Сміт попереджає про кризу контролю над озброєннями та ризик нової гонки через технології, такі як штучний інтелект, кіберможливості та протиракетна оборона, що ускладнюють стабільність. "Ера скорочення ядерної зброї, що тривала після холодної війни, завершується. Ми бачимо зростання арсеналів, загострення ядерної риторики та відхід від угод про контроль над озброєннями", – зазначив Ганс М. Крістенсен, старший науковий співробітник SIPRI.
Геополітичний контекст
Війни в Україні, Газі та інших регіонах не лише спричинили величезні людські втрати, а й загострили геополітичні поділи. Додаткову невизначеність, зокрема для Європи, спричинило обрання Дональда Трампа, що ставить під сумнів майбутній курс зовнішньої політики США. У Східній Азії, Європі та на Близькому Сході активізувалися дискусії щодо ядерного статусу та стратегії, що може свідчити про наміри деяких країн розробити власну ядерну зброю. Кілька європейських членів НАТО висловили готовність прийняти американську ядерну зброю, а президент Франції Емманюель Макрон наголосив на важливості європейського виміру ядерного потенціалу.