Вилучення активів в Росії
У 2024 році Російська генеральна прокуратура вилучила приватну власність на суму майже 2,4 трильйона рублів (приблизно 26 мільярдів євро). Про це повідомив голова відомства Ігор Краснов на розширеній колегії, що відбулася в середині березня в Москві. За його словами, торік націоналізували п'ять стратегічних підприємств, а також продовжуватимуть боротьбу з використанням приватних підприємств всупереч державним інтересам.
Масштаби деприватизації
Сума, озвучена Красновим, становить близько шести відсотків доходів федерального бюджету, запланованих на 2025 рік. Міністр фінансів Антон Сілуанов також зазначив, що Росію чекає велика приватизація, яка включатиме активи, що їх держава отримує за рішеннями судів, ініційованими генеральною прокуратурою.
Згідно з дослідженням видання The Moscow Times, у 2024 році було деприватизовано 67 компаній, деякі з яких належали одній і тій же особі. Загальна вартість активів цих компаній перевищує 500 мільярдів рублів, а річна виручка - 800 мільярдів.
Юридичні механізми вилучення
Процес перерозподілу власності в Росії часто називають націоналізацією, хоча юридично це не зовсім коректно. Як пояснює керуючий партнер адвокатського бюро "Павло Хлюстов і партнери" Павло Хлюстов, для націоналізації необхідно ухвалити спеціальний закон, чого наразі не відбувається. Генеральна прокуратура використовує інші механізми, такі як оскарження угод приватизації та вилучення майна через податкову заборгованість.
Стратегічні підприємства та іноземні інвестори
Останнім часом популярною стала практика оголошення підприємств "стратегічно значущими" та їхніх власників "іноземними інвесторами". З 2023 року до цієї категорії відносять не лише іноземців, а й росіян з другим громадянством або посвідкою на проживання в іншій країні.
Політолог Ілля Гращенков зазначає, що відбувається переділ ринку в багатьох сферах, і якщо є хоч найменший натяк на зв'язок з Заходом, це може стати підставою для вилучення активів.
Випадки вилучення
Серед вилучених підприємств є як ті, що відкрито демонстрували нелояльність до держави, так і ті, хто не мав таких ознак. Наприклад, автодилер "Рольф" був вилучений у засновника Сергія Петрова, який живе за кордоном. Натомість колишній глава "Роснефть" Сергій Богданчиков також став "іноземним інвестором" і втратив частки в нафтогазових проектах.
Перспективи та ризики
Російський союз промисловців і підприємців намагається обмежити націоналізацію, підготувавши законопроект, що стосується лише приватизаційних справ. Однак навіть у разі ухвалення ризики перегляду угод приватизації залишаються. Як зазначає партнер практики вирішення спорів компанії "Алруд" Магомед Гасанов, достатньо знайти ознаки корупції, щоб строки давності знову стали незастосовними.
Таким чином, бізнесменам в Росії залишається лише дотримуватися рекомендацій Володимира Потаніна, глави "Норнікеля": "Не метушитися під клієнтом, а слідувати політичній лінії, яку проводить уряд".
Ця ситуація викликає занепокоєння серед підприємців, які можуть опинитися під загрозою втрати своїх активів без належних юридичних підстав.
За даними DW, процес деприватизації в Росії продовжує набирати обертів, і його наслідки можуть бути значними для економіки країни.