Вшанування пам'яті морських піхотинців
За даними DW, У День морської піхоти на київському Майдані Незалежності зібралися ветерани-піхотинці, рідні й близькі морпіхів, які й досі перебувають у російському полоні, волонтери та активісти організації "Сила морської піхоти". Кілька сотень учасників акції з різних міст України тримали в руках прапори 36 бригади морської піхоти, світлини військовополонених та плакати з написами "Не мовчіть, полон вбиває!", "Будь голосом полонених!", "Моя мрія - твоя воля" та інші.
Учасники акції вшанували пам'ять загиблих у російсько-українській війні та поклали квіти до стихійного меморіалу в центрі столиці України. Сестра 31-літнього морського піхотинця Світлана розповіла, що її брат потрапив у полон під час оборони Маріуполя навесні 2022 року й досі перебуває десь у російських тюрмах. За її словами, з чоловіком немає жодного зв'язку, й Світлана цілий рік доводила державним органам та Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), що її брат живий, а не пропав безвісти.
Складнощі з отриманням інформації
Лише через рік, після численних звернень до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, до української поліції і до Червоного Хреста, з цієї організації зрештою надійшла відповідь, що він таки в полоні. Світлана отримала лише одну скупу звістку від обміняних морпіхів, які повернулися на батьківщину. "Він в полоні вже більше трьох років. Мені сказали його побратими, які були з ним в одній камері, що мій брат утримується в росії, в містечку Камишин. Про обставини його утримання і стан його здоров'я нічого не розповідають, бо не хочуть травмувати родичів. Кажуть лише, що він тримається і дуже хоче повернутися додому", - розповіла Світлана.
Вона стверджує, що писала братові багато листів, але звільнені з полону сказали, що він жодного з них не отримав. Лише в грудні Червоний Хрест повідомив, що вдалося передати йому один з листів, який росіяни навіть не дали йому в руки, а дозволили його прочитати, тримаючи цей лист в руках охоронця. Жодної відповіді на цей лист Світлана не отримала.
Свідчення з полону
За свідченнями тих, хто повернувся з полону, росіяни жорстоко ставляться до всіх українських військових, але більше виділяють морських піхотинців і бійців полку "Азов" - їм дістається ще більше тортур, принижень і нелюдського поводження. Сержант Олександр, який зараз служить військовим інструктором, розповів, що прийшов на Майдан відзначити День морської піхоти разом зі своєю дружиною. Він сім місяців був в російському полоні, куди потрапив у складі десантно-штурмової роти із заводу "Азовсталь" разом зі своїм 20-річним сином, який служив водієм-санітаром. Домогтися його обміну і повернення в Україну вдалося лише через два з половиною роки.
Зараз його син проходить курс лікування і реабілітацію після пережитих тортур і голоду й навіть не зміг прийти в цей день на Майдан, розповів Олександр. Про своє перебування в російському полоні чоловік згадувати не захотів. На запитання DW обмежився такою відповіддю: "Недобре там. Але треба намагатися вижити і повернутися".
Підтримка та надія
Так само коротко розповіла про піврічне перебування в полоні й помічниця гранатометника Інга Чекінда. "Я можу сказати лише одне: росіяни - не люди! І не дай Боже, щоби вони прорвалися і зайшли далі в Україну. Тоді пощади не буде нікому, бо вони всіх нас ненавидять. Треба стояти і боронити нашу землю", - сказала вона. Зараз жінка звільнилася зі служби і перебуває на пенсії, отримавши другу групу інвалідності. Але всидіти вдома не змогла і приїхала до Києва, щоби відзначити День морської піхоти.
"Я завжди намагаюся брати участь в усіх акціях, підтримувати наших, чекаю на звільнення наших хлопців, яких в полоні ще багато", - сказала Чекінда. Вона з великою радістю зустріла кількох своїх побратимів, які нещодавно повернулися з російського полону. "Багато їх загинуло в Маріуполі, багато ще в полоні. Чекаємо на всіх. А тим часом, треба стояти на фронті і підтримувати як можемо наших відважних хлопців", - додала жінка.
Всі співрозмовники DW стверджують, що нині ніхто - навіть Червоний Хрест - не знає навіть приблизного числа морських піхотинців, які залишаються в полоні. Відомо лише, що у Маріуполі в полон їх потрапило більше двох тисяч. Серед полонених були не лише бойові вояки і офіцери, а й навіть музиканти з оркестру Морської піхоти, багато з яких і досі не були допущені до процедури обміну. Їхні родичі і близькі також стояли в День морської піхоти на Майдані із гаслами: "Музика має бути вільною". Читайте також: Зеленський: 24-25 травня відбудуться наступні етапи обміну полоненими з рф.