Антикорупційні реформи в Україні: виклики та перспективи
Понад 10 років в Україні триває антикорупційна реформа, і в суспільства вже є гострий запит на результати боротьби з корупцією. Незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), котрі спеціалізуються на боротьбі з корупцією серед високопосадовців, українці відстояли. Однак, як зауважують антикорупційні активісти в самій Україні та її міжнародні партнери, розслаблятися не можна й закликають до подальших реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом.
Вакантні посади та міжнародні вимоги
Які ж "домашні завдання" у цій царині ще слід виконати Україні? Вакантні посади керівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) необхідно заповнити якнайшвидше, кажуть експерти. На цьому наполягають і міжнародні партнери України - ЄС та Міжнародний валютний фонд. Кабмін досі так і не призначив кандидатуру Олександра Цивінського на посаду керівника БЕБ, хоча відбіркова конкурсна комісія схвалила цього кандидата після прозорого конкурсу за участю міжнародних експертів.
Як повідомила прем'єрка України Юлія Свириденко, вона зустрілася з Олександром Цивінським, якого уряд досі не призначив на посаду директора БЕБ. Його призначення на посаду може відбутися після проходження поліграфа. Бюро економічної безпеки, створене у 2021 році, стало єдиним профільним органом, який розслідує економічні злочини. Метою його заснування було зменшення тиску на бізнес та контроль використання міжнародної допомоги. Реформа БЕБ є частиною зобов'язань України в межах євроінтеграційного процесу в частині антикорупційних реформ.
Проблеми з АРМА та судовою системою
Агентство з розшуку та менеджменту активів було створене у 2016 році. Його основними завданнями є виявлення, розшук та управління активами, отриманими внаслідок злочинної діяльності, зокрема корупційних злочинів. Після ухвалення Верховною Радою та підписаного президентом закону щодо посилення інституційної спроможності АРМА уряд днями звільнив голову цього агентства Олену Думу та оголосив про запуск конкурсу для відбору нового керівника АРМА.
Заступниця виконавчої директорки Центру протидії корупції Олена Щербан вважає, що у всіх конкурсних відборах важливу роль зіграли міжнародні незалежні експерти і цю практику потрібно зробити постійною. "Інструмент залучення міжнародних експертів виявився дуже ефективним. Він спрацював під час відбору до НАБУ, НАЗК і зараз БЕБ. Однак цей механізм завжди вводився як тимчасовий - на 2-3 роки, і згодом міжнародних експертів мали замінити українські. Втім я вважаю, що ключовим кроком для подальшої ефективної роботи судової та антикорупційної систем є збереження міжнародних експертів у конкурсних комісіях ще на 5-10 років. Ми бачимо, коли міжнародники закінчують свою роботу у конкурсній комісії, влада починає обирати туди "ручний" склад", - критикує Щербан у розмові з DW.
Експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк наголошує на потребі реформувати судову систему, щоб забезпечити ефективну роботу антикорупційних органів. На його думку, необхідно укомплектувати Конституційний Суд України (КСУ). Наразі, каже Хавронюк, КСУ перебуває у стані "штучної коми", оскільки суб'єкти призначення, а саме президент і Верховна Рада, не призначають суддів, хоча їх вже відібрала конкурсна комісія.
Висновки та рекомендації
Ця ситуація робить неможливим звернення до КСУ з приводу конституційності певних законів, у тому числі тих, що стосуються кримінальної юстиції. Схожа ситуація і з Вищою радою правосуддя (ВРП), де також не всі члени призначені. "Це може призвести до її бездіяльності. А ми вже маємо тисячі судових вакансій, і суди працюють не на повну силу, що є однією з найбільших проблем. Адже 98% корупційних справ перебувають у сфері відповідальності поліції та ДБР, і вони направляють їх у звичайні суди", - пояснює Хавронюк.
Експерти вказують на те, що антикорупційну реформу гальмують і депутати, які не голосують за зміни у Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси. Зокрема, звертає увагу Олена Щербан, депутати ігнорують скасування "правок Лозового", що дозволяють корупціонерам уникнути відповідальності. Окрім цього, продовжила вона, уряд гальмує запровадження інструменту боротьби з процесуальними зловживаннями.
Таким чином, для покращення ситуації в Україні необхідно не лише призначити керівників антикорупційних органів, але й провести глибокі реформи в судовій системі та законодавстві, щоб забезпечити ефективну боротьбу з корупцією. Це вимога часу, яка має підтримуватися як зсередини, так і з боку міжнародних партнерів.